Бер 01

Ласкаво просимо на Дунаєвеччину!

Туристичними шляхами Дунаєвеччини Коментарі Вимкнено до Ласкаво просимо на Дунаєвеччину!

Дунаєвеччина знаходиться в південній частині Хмельницької області. Природною межею на заході слугує річка Смотрич, а на сході – річка Ушиця.                Територія характеризується рівнинним рельєфом, помірно-континентальним кліматом, родючими грунтами, розташована в межах природної зони  лісостепу, багатством рослинного та тваринного світу, мінеральними водами, родючими чорноземами, мережею рік.

Територія Дунаєвецького району розміщена в межах Хмельницької області. Має протяжність з півночі на південь 41 км, із заходу на схід – 45км. Загальна площа району становить 1200км² (третє місце в області після Кам’янець-Подільського та Хмельницького районів). Дунаєвеччина межує на півночі з Ярмолинецьким районом, на північному сході з Новоушицьким, на півдні та південному заході – з Кам’янець-Подільським, на заході – з Чемеровецьким, на північному заході – з Городоцьким районом.

В межах району розташовані районний центр м.Дунаївці, селища міського типу Дунаївці і Смотрич та 83 населених пункти.

Справжньою окрасою Дунаєвеччини є водні джерела, струмочки, озера, ставки та річки. Так, в давнину наш райцентр називався Дунайгород – місто над ставками (данаями). Всі річки, що несуть свої води по землях Дунаєвеччини, помережили наш край глибокими, часто каньйоно-подібними долинами (Смотрич, Студениця, Мукша, Тернава, Ушиця і її притока Ушка).

В районі є велика кількість штучних водойм – ставків. В них водиться риба, гніздяться птахи, квітує ірис болотяний, а біля їх берегів в глибинах є джерела. Гарні ставки в м.Дунаївцях, Смотричі, селах Маків, Тинна, Чаньків, Ставище, В.Кужелова,В.Жванчик, Зеленче,  Нестерівці та ін.

На Дунаєвеччині вражає красою водоспад з гротом на територіях Малієвецького парку, який закладений ще в ІІ пол. ХVІІІ ст. Тут невелика річка із кам’янистої скелі падає вниз з восьмиметрової висоти. Праворуч від водоспаду в скелі на висоті кількох метрів від землі є невелика печера. Згідно з народними переказами тут бував Устим Кармалюк. Вона і носить його ім’я.

У районі виявлено ряд джерел, вода з яких має цілющі лікувальні властивості. Так, вмістом срібла відзначається вода з лисогірських джерел, якою лікують хвороби органів зору. Знайдено джерела мінеральних вод у Макові.  Велике родовище, багате на “Нафтусю” та “Миргородську”, що відкрито тут, з лікувально-профілактичною метою використовуються у місцевому санаторії “Україна”. Низка джерел поблизу сіл Гірчична, Соколець, Миньківці, Вихрівка, Ксаверівка, Кривчик, Маків, Нестерівці, Мала Побіянка, Чечельник та ін.

Щедра природа Дунаєвеччини. 16,5 тис.га її території вкрито лісами,         465 га зайнято водоймами.

На південному заході району біля сіл Макова Дунаєвецького району і Привороття Кам’янець-Подільського районів знаходиться товаровий кряж — Кармалюкова гора, ландшафтний заказник державного значення. Його площа – 765 га. На південному сході околиці села Лисець знаходиться місцевість, яка називається “Сон-гора”. Ця гора має нахил до р.Ушиця. “Сон-гора” майже вся вкрита травистою рослинністю, а схил до річки – зарослями кущів глоду та грабово-дубовими лісами. Схили гори мають місцями виступи кристалічних порід. Природа “Сон-гори” унікальна тим, що вона різноманітна і багата. Тут росте рідкісна квітка Сон-трава, яка і дала назву цій місцевості.

Гордість Дунаєвеччини — старовинні парки — пам’ятки садово-паркового мистецтва державного (Михайлівський, Малієвецький і Голозубинецький) та місцевого (Маківський, Миньковецький) значення. Кожен з них становить значну наукову, історико-культурну і художньо-естетичну цінність. Паркове будівництво розпочалося у середині ХVІІІ ст. та найбільше розгорнулося у І пол. ХІХ ст. Багато зробив для створення парків ботанік Д.Крігер.

Цікавими пам’ятками культового будівництва є досі діючі церкви: Іоанно-Богословська церква у вигляді ротонди (1839-1862 рр. будівництва) у с.Макові; костел римо-католицької церкви в с.Підлісний Мукарів, побудований в стилі пізньої неоготики (шедевр архітектури будувався з 1859 по 1872 роки). З часів білоруського графа Наполеона Орди залишився домініканський костел в        смт Смотрич, в якому вгадуються типові для бароко та початків класицизму елементи.

Серед найбільш цінних є пам’ятка республіканського значення палацово-парковий комплекс в Маліївцях, яка безпосередньо пов’язана з родиною Орловських (кінець ХVІІІ – ХІХ ст.) Це ансамбль, до якого входять палац, огорожа з воротами, водонапірна башта, господарська будівля та міст. Основні споруди цього ансамблю розташовані неподалік одна від одної, господарське приміщення – у північно-західній частині садиби, а міст – за її межами, на теперішній сільській вулиці.

Археологічні пам’ятки становлять значний потенціал. На території Дунаєвеччини виявлено пам’ятки давнього кам’яного віку, залишки поселень, курганів трипільської (ІV-ІІІ тис.до н.е.) та скіфської культури (VІІ-ІV ст.до н.е.), доби бронзи (ІІ тис.до н.е.), залізного віку (І тис. до н.е.), ранньослов’янського періоду (ІІ-V ст.), городища давньоруського періоду (ХІ-ХІІІ ст.), періоду Київської Русі (ІХ–ХІ ст). На це вказують розкопки, проведені археологічними експедиціями М.Куземського, І.Винокура, В.Захар’єва.  Матеріали розкопок експонуються в Дунаєвецькому районному краєзнавчому музеї.

автор: admin