Бер 30

Незабаром у водоймах області та Дністровському водосховищі в межах Чернівецької, Хмельницької, Вінницької та Тернопільської областей розпочнеться відтворення водних біоресурсів. З метою створення належних умов для підвищення рибопродуктивності водойм Чернівецький рибоохоронний патруль роз’яснює особливості нерестового періоду. В області нерест розпочнеться з 1 квітня і триватиме до 10 червня 2018 року. З наказом можна ознайомитись за посиланням: http://dunrda.gov.ua/959627/DhZARAxLTAFRRAVPUFlCSkJRHwdbDQdDTQYJSVELOVNePVpRRAEQEW9UFwoZRlAC/.

Нерест – це невід’ємний етап життя прісноводних риб, який обумовлений багатьма природними умовами. Ключовим фактором, який впливає на його початок – є температура води. У кожного виду біоресурсів свій температурний діапазон. Наприклад, щука починає нереститись при температурі води від +3°С до +6°С, окунь від +7°С до 8°С, судак від +7,6°С до +8,7°С, плітка від +8°С до +12°С, лящ від +12°С до 16°С, карась від +13,8°С до +14,8°С, плоскирка від +12,1°С до +12,8°С, короп від +18,2°С до +19,8°С, лин від +19,8°С до +20,8°С.

Якщо температура несприятлива – вода дуже тепла або, навпаки, занадто холодна – нерест може взагалі не початися або пройти частково. Під час нересту риби відкладають ікру. Самки випускають ікру в воду, на дно або на рослини, а самці риби в цей час поливають її молочком – насіннєвою рідиною. Коли в риб з’являється інстинкт розмноження, вони переміщуються туди, де умови розвитку їхнього потомства будуть найкращими, у так звані нерестовища.

Судак, щука, лящ, окунь, плітка, карась, краснопірка нерестяться в тій частині водойми, де течія ледве відчувається або взагалі відсутня. Це зумовлено тим, що ці водні біоресурси відносяться до групи фітофільних, які відкладають ікру на водну рослинність, зарослі кущів та коріння дерев. Є також пелагофільні види риб, які розмножуються в річках та інших водоймах, метаючи ікру в товщу води. Саме тому, запорукою благополучного проходження їхнього нересту є турбулентна течія, яка не дає ікринкам залягати на дно та вкриватися мулом. До таких риб відносяться білий амур, строкатий та білий товстолоби.

Плодючість живих біоресурсів різна і визначається кількістю ікринок, яку викидає середньостатистична самка. Наприклад, самка коропа відкладає до 3 млн. ікринок, а сома – всього 500 штук. Це пояснюється здатністю турбуватись про потомство, адже ті види, які не мають такої особливості, як правило, відкладають ікру з «запасом». Ікрометання у кожного виду риб теж відбувається по різному. Цей процес може бути «одноразовим», коли самки одного виду відкладають відразу всю ікру, або «порційним», з інтервалами часу від кількох днів до кількох тижнів. Цікавим є той факт, що самки одного й того ж виду за різних географічних та природних умов можуть змінювати «одноразовий» нерест на «порційний» і навпаки.

Після запліднення в ікринці починає розвиватися зародок, який поступово зростає і перетворюється на личинку. Личинка здається дещо незграбною, адже рухатись їй заважає жовтий мішок, в якому знаходяться запаси їжі на перший час. Коли ці запаси закінчуються, вона починає самостійно добувати собі їжу і поступово стає схожою на дорослу особину свого виду. З цього часу її називають мальком.

Шлях від ікринки до дорослої рибини доволі складний, оскільки на ранніх етапах розвитку риба є особливо вразливою, тому не кожна ікринка проходить цей шлях до кінця. Добові й тижневі коливання рівня води у водоймах нерідко призводять до осушення нерестовищ та загибелі ікри. Крім того, людський фактор займає не останнє місце серед негативного впливу на процес нересту риби та її подальшого розвитку.

У зв’язку з цим, Чернівецький рибоохоронний патруль закликає громадян під час нересту дотримуватись правил рибальства. Від того, наскільки успішно та вдало пройде нерест – залежить майбутнє рибних ресурсів.

У випадку, якщо ви помітили незаконний вилов риби – прохання терміново повідомляти на «гарячу» лінію до патруля за телефонами: 066-06-73-869, (0372) 52-00-27 або на всеукраїнську безкоштовну «гарячу» лінію: 0-800-50-52-50.

автор: admin

Оставьте свой отзыв

*