Кві 12

images менВ Україні менінгококова інфекція не має загрожуючи масштабів але хвороба ця дуже небезпечна.

Останніми днями жителів нашого району сколихнуло повідомлення про випадок менінгококової інфекції зі смертельним результатом у чотирьох місячної дитини. І це зрозуміло –при цій хворобі швидко розвивається стан, іноді з блискавичною клінічною симптоматикою, що не залишає шансів на одужання, і це є не тільки трагічною подією для сім’ї, але часто і надовго, якщо не назавжди, врізається в пам’ять і всім лікарям, медперсоналу, що беруть участь в лікуванні таких хворих.

Менінгококова інфекція є важливою проблемою охорони здоров’я. Це пов’язано з високим рівнем захворюваності нею та летальністю. Щороку в світі реєструють близько 500 тис. випадків менінгококової інфекції, з яких майже 50 тис. летальних

Менінгококова інфекція належить до некерованих інфекцій та може викликати як спорадичні випадки захворювання, так і епідемічні спалахи.

Отже, менінгококова інфекція(МІ) — це гостра антропонозна хвороба, якою хворіють лише люди, з групи інфекцій дихальних шляхів, що зумовлюється менінгококом (Neisseriameningitidis) і характеризується клінічним поліморфізмом у вигляді назофарингіту, гнійного менінгіту й сепсису.

Джерелом менінгококової інфекції є хвора людина та здорові бактеріоносії. В епідеміологічному відношенні найнебезпечніші особи, які хворіють на менінгококовий назофарингіт. Тривалість виділення ними збудника становить 3–4 тиж. Хворі з іншими клінічними формами інфекції заразні лише в тих випадках, коли на слизовій носоглотки є менінгокки. Здорове носійство може тривати 2–6 тиж. Воно частіше трапляється в осіб із хронічними запальними змінами в носоглотці. Відомо, що на 1 хворого припадає до 2000 та більше здорових носіїв.

Механізм передачі МІ повітряно–краплинний. Збудник виділяється з верхніх дихальних шляхів під час чхання, кашлю або плачу дитини. Зараженню сприяють скупченість, тісний контакт, висока температура повітря та вологість, а також низький санітарно–гігієнічний рівень життя населення. Інфікування відбувається під час прямого контакту з хворим.

Інкубаційний період коливається від 2 до 10 днів, у середньому він становить 3–4 дні.

Менінгококове носійство — найчастіша форма інфекції.. Діагноз базується лише на бактеріологічному підтвердженні — виділенні менінгокока з носоглоткового слизу.

Менінгококовий назофарингіт- характеризується гострим початком. Хворі скаржаться на головний біль, закладення носа, нежить. Температура тіла може залишатися нормальною, але здебільшого підвищується до 38 °С і більше. Гарячка триває лише 1–3 дні. Ніяких специфічних проявів менінгококовий назофарингіт не має.

Менінгококцемія – розпочинається раптово. Гарячка досягає 38–39 °С. Одночасно виникають інші ознаки інтоксикації: загальна слабкість,  головний біль й м’язів спини та кінцівок, спрага, блідість. Через 4–6 год з’являється висипка, що має такі особливості: вона геморагічна; неправильної форми й різних розмірів, частіше у вигляді зірочок; висипань багато, переважно на сідницях, стегнах, гомілках, тулубі; забарвлення елементів висипки різноманітне, що зв’язано з підсипаннями; у центрі висипного елемента з’являється некроз шкіри й у подальшому відторгаються некротичні маси. Геморагічна висипка може поєднуватись із розеольозною і розеольозно–папульозною

Дуже тяжкий перебіг має блискавичний варіант менінгококцемії, так звана швидкоплинна пурпура, або синдром Уотерхауза — Фрідеріксена, що є результатом крововиливів у надниркові залози. Він характеризується бурхливим початком: стрімко підвищується температура тіла, з’являються озноб, головний біль, блювання. Уже в перші години на шкірі та слизових оболонках виникає геморагічна висипка. Вона стає рясною, з’являються значні крововиливи в шкіру. Можливі носові, маткові та шлункові кровотечі. На кінцівках, а потім на тулубі виникають багряно–синюшні плями . Прогресує серцево–судинна недостатність (синюшність, ниткоподібний пульс, різка гіпотонія аж до колапсу). Розвивається інфекційно–токсичний шок. Хворі втрачають свідомість, з’являються рухове збудження. Різко виражені менінгіальні явища. Без замісної гормонотерапії хвороба швидко закінчується смертю.

Неспецифічна профілактика включає виявлення, ізоляцію хворих і носіїв, санацію останніх.

Специфічну профілактику проводять полісахаридними вакцинами – двухвалентними (серогрупи А і С), трьохвалентними (серогрупи А, С і W135), чотирьохвалентними (серогрупи А, С, Y, W135); в нашій країні доступна чотирьохвалентна Менактра, застосовують її з 9 місяців.

При появі перших ознак захворювання  найважливішим є вчасно звернутись по медичну допомогу. «Вчасно» – це ПЕРШИЙ день захворювання, особливо якщо температура тіла підвищується на очах, виникають сильні м’язові  болі й з’являється  будь-який висип в будь-яких місцях; або – при будь-які температурі тіла  якщо ви, ваша дитина, чи член сім’ї нещодавно перенесли яке небуть  респіраторне захворювання це є приводом для негайного звернення за  екстреною медичною допомогою (швидка допомога).

Потрібно пам’ятати, що захворіти  можуть  люди будь-якого віку  із будь-яких соціальних верств населення. Але  в зоні підвищеного ризику знаходяться діти та люди із ослабленим імунітетом.

Найнадійнішим способом уникнути інфекції є вакцинація. Вакцина діє протягом 5 років, але в списку обов’язкових щеплень її нема.

Слідкуйте за своїм здоров’ям та будьте здорові!

 

 

Лікар епідеміолог

Дунаєвецького МРВ

ДУ «Хмельницький ОЛЦ МОЗ України»                                                   О.В.Вірстюк

 

автор: admin

Комментарии закрыты.