Вер 22

Сьогодні голова облдержадміністрації Дмитро Габінет провів розширене засідання колегії, яке відбулося в режимі он-лайн. До участі були запрошені заступники голови облдержадміністрації, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, керівники територіальних підрозділів ЦОВВ, керівництво районів, голови міських (міст обласного значення) рад.

Першим питанням порядку денного засідання стало обговорення розвитку мережі закладів охорони здоров’я області. Доповідачем був директор Департаменту охорони здоров’я Олександр Худенко.

Основні тези доповіді:

➡ Мережу закладів первинної медичної допомоги в області представлено 32 центрами первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), з них 20 районних, 6 міських, 5 селищних, 1 сільський. Структурними підрозділами всіх центрів ПМСД є 248 амбулаторій загальної практики/сімейної медицини, з них 155 функціонують у сільській місцевості. Вже три роки поспіль вони фінансуються через НСЗУ.

➡ У рамках програми “Медична реформа для сільської місцевості” здійснюється будівництво нових амбулаторій. З кінця 2018 року розпочато будів­ництво 30 амбулаторій, за цей час введено в експлуатацію 21, з них у по­точному році – 9: у селах Війтівці Волочиського, Зяньківці Деражнянського, Чернелівка Красилівського, Глібів Новоушицького, Велика Березна Полонського, Кор­чик, Судилків Шепетівського, Гвардійське Хмельницького, Пере­гінка Ярмолинецького районів.

➡ Завершено будівельні роботи у 7 амбулаторіях (Дунаєвецький, Ізяслав­ський, Полонський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Чемеровецький райони) та проводяться внутрішні роботи – у 2 (Чемеровецький та Славут­ський райони).

➡ Декларації з лікарями уклали 1 056 861 мешканець або 84,5% насе­лення області. Найбільше – з обслуговування дітей, найменше – населення у віці 18-39 років, у тому числі із сімейними лікарями – 785 662, лікарями тера­певтами – 140 273 та педіатрами – 130 926. Якщо в обласному центрі цей показник 93,7%, то у Летичівському районі 69,5, Кам’янець-Подільському – 73,1, Хмельницькому та Чемеровецькому – 73,9, Старосиняв­ському – 77,3, Ізяславському – 78,2 відсотка.

➡ Важливим питанням є оптимізація мережі фельдшерсько-акушерських пунктів, яких у структурі амбулаторій функціонує 767  або 14,3 на 10 тис. сільського населення. Більше 19 цей показник у Красилівському, Новоушиць­кому, Теофіпольському районах, 18 – Волочиському та Ярмолинецькому.Найнижчі показники у Віньковецькому (9,6) та Хмельницькому (10,6) районах. Утримання фельд­шерсько-акушерських пунктів понад норматив має проводи­тися за кошти місцевих громад.

➡ Усього в області функціонує 92 ЗОЗ, з них 38 – вторинної (спе­ціалізованої) медичної допомоги: це 7 Хмельницьких та 4 Кам’янець-Поділь­ських міських закладів, спеціалізована медико-санітарна частина (далі – СМСЧ) м. Нетішин, 20 центральних районних лікарень (далі – ЦРЛ), 4 районні лікарні (далі – РЛ) – Староушицька та Орининська Кам’янець-Подільського, Чорноострівська Хмельницького, Грицівська Шепетівського районів, Полон­ський клініко-діагностичний центр та Шепетівська вузлова лікарня. Триває процес ліквідації Полонського клініко-діагностичного центру.

➡ Розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено перелік опорних ЗОЗ у госпітальних округах на період до 2023 року. В області це 10 опорних лікарень: багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування (далі – БЛІЛ) ІІ рівня – КНП “Хмельницька обласна лікарня” Хмельницької обласної ради та 9 БЛІЛ І рівня (2 міських та 7 ЦРЛ). Ще 2 за­клади (КНП НМР “СМСЧ м. Нетішин” та КП “Хмельницька міська дитяча лікарня”) визнано такими, функціональні спроможності яких може бути підвищено до БЛІЛ.

➡ Проводиться робота з реалізації пілотного проєкту щодо осучаснення приймальних відділень опорних лікарень. На початок року функціонувало 27 обласних ЗОЗ, з них 18 закладів з надання третинної (високоспеціалізованої) та частково вторинної (спеціалізо­ваної) медичної допомоги. Решта мають специфічні функції і фінан­суються за кошти медичної субвенції або обласного бюджету – це обласні центр гро­мадського здоров’я, медико-соціальна експертна комісія, бюро судово-медич­ної експертизи, база спеціального медичного постачання, 4 дитячих санаторії, патологоанатомічний центр.

➡ Тривають процедури завершення реорганізації шляхом приєднання Яблунівського обласного закладу з надання психіатричної допомоги до Хмельницького обласного закладу з надання психіатричної до­помоги у статусі 2 відділень, у тому числі 70 психіатричних та 30 нарко­ло­гічних; приєднання Славутської обласної туберкульозної лікарні до Хмельниць­кого обласного протитуберкульозного диспансеру у статусі відділення; приєднання Кам’янець-Подільської станції переливання крові до Хмель­ницького обласного центру служби крові у статусі відділення; ліквідації Хмельницького обласного наркологічного диспансеру; перетворення (автономізації) Голозубинецької обласної протитуберку­льозної лікарні з подальшим приєднанням до Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру.

➡ Третинний рівень надання медичної допомоги в області представля­тимуть 14 ЗОЗ: обласні – лікарня, дитяча лікарня, протипухлинний центр, серцево-судинний центр, заклад з надання психі­атричної допомоги, медичний центр психічного здоров’я, госпіталь ветеранів війни, протиту­беркульозний диспансер, шкірно-венерологічний дис­пансер, центр профілак­тики та бороть­би зі СНІДом, стоматологічна полі­клініка, центр служби крові, спеціалізова­ний будинок дитини, центр екстреної медичної допомоги та медицини ка­тастроф.

➡ Загалом в області функціонують 52 ЗОЗ вторинної (спеціалізо­ваної) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, 32 з яких є госпіталь­ними (стаціонарними) закладами – 20 ЦРЛ, Хмельницькі міські – лікарня, дитяча лікарня, інфекційна лікарня, перина­тальний центр; Кам’янець-Подільські міські – лікарня і перинатальний центр, СМСЧ м. Нетішин, Шепетівська вузлова лікарня, Хмельницька обласна лікарня, Хмельницька обласна дитяча лікарня, Чорноострівська і Грицівська РЛ. Двадцять вісім з цих закладів є багатопрофільними, за винятком 2 перина­тальних центрів (Хмель­ницького та Кам’янець-Подільського), Хмельницької інфекційної лікарні та Грицівської РЛ (функціонує лише терапевтичне відділення).

➡ 96 надавачів медичних послуг області заключили 111 договорів з НСЗУ, з них 80 комунальних ЗОЗ (усі підлягаючі), 6 приватних та 10 ФОП. За контрактами з НСЗУ укладено 383 пакети на загальну суму майже 2,2 млрд гривень.

➡ Максимальну кількість пакетів контрактовано по Хмельницькій обласній лікарні та СМСЧ м. Нетішин (14), по 13 – у Шепетівській, Старокостянтинів­ській, Дунаєвецькій, Городоцькій ЦРЛ. Сума передбачених коштів за контрак­том на заклад коливається від майже 221,0 млн грн для Хмельницької обласної лікарні (увійшла в ТОП-5 по Україні) до 600,0 тис. грн для Орининської та Староушицької районних лікарень.

➡ Також ЗОЗ уклали договори про медичне обслуговування населення області за програмою медичних гарантій щодо надання медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом. Це обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, 42 заклади, які організували 55 мобільних бригад, 3 стаціонарні заклади І хвилі (інфек­ційна лікарня, Дунаєвецька і Славутська ЦРЛ) та 3 лікарні, які працювали у квітні (Шепетівська, Хмельницька та Чемеровецька ЦРЛ).

➡ Орієнтовний загальний дефіцит по ЗОЗ області, що підписали договори з НСЗУ, з урахуванням коштів місцевих програм розвитку та підтримки на 9 місяців 2020 року, становив майже 264,0 млн грн. Найбільш проблемними стали 9 закладів, що надають третинну високо­спеціалізовану допомогу – комунальні некомерційні підприємства Хмель­ницької обласної ради (далі – КНП ХОР), які мали загальний дефіцит коштів у сумі 138,6 млн гривень. Це обласні центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (31,3 млн грн), заклад з надання психіатричної допомоги (29,6), протитуберкульозний диспансер (25,3), дитяча лікарня (17,1), госпіталь ветеранів війни (9), стоматологічна поліклініка (7,8), центр СНІДу (3,4), дерматовенерологічний центр (2,2), медичний центр психічного здоров’я (1,1).

➡ ЗОЗ, які за фінансування НСЗУ мають дефіцит коштів, мали можливість укласти угоди про перехідне фінансове забезпечення. Усі такі заклади надали необхідні документи до НСЗУ і очікують підписання договорів. За умови додаткового перехідного фінансування залишиться дефі­цит по обласному закладу з надання пси­хіатричної допомоги у сумі 15,7 млн грн, госпіталю ветеранів війни – 7,4, протитуберкульозному диспансеру – 2,3, обласній дитячій лікарні – 2,0 млн. гривень.

➡ За кошти медичної субвенції з державного бюджету отримуються КНП ХОР – обласний центр служби крові, спеціалізований будинок дитини, об­ласна медико-соціальна експертна комісія, бюро судово-медичної експертизи, патологоанатомічний центр.

➡ Рішенням сесії обласної ради передбачено додаткові кошти для обласних закладів, які фінансуються з обласного бюджету, що забезпечить їх функціонування до кінця поточного року: Голозубинецькій обласній тублікарні (5 383,0 тис грн), обласним дитячим спеціалізованим санаторіям – “Світанок” с. Маліївці (3 959,1), Вели­кожван­чицькому пульмонологічному (3493,47), Кам’янець-Подільському – (1677,43), Староушицькому “Дністер” (7487,0 тис. грн).

➡ Відповідно до фінансових реалій у ЗОЗ області вживаються заходи щодо оптимізації їх структури та штату.

➡ Серед проблем галузі охорони здоров’я області гострою є кадрова, яка полягає з одного боку, у проведенні оптимізації штату закладів у відповідність із фактичним обсягом фінансування, а з іншого – у наявному дефіциті кадрів через низький рівень оплати їх праці.

➡ Жодним джерелом не передбачено фінансування консультативних бри­гад невідкладної допомоги та інтенсивної терапії, які функціонують на базі обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (для дорослих) та обласної дитячої лікарні (для дітей і новонароджених). Зокрема, у 2019 році для надання допомоги дітям здійснено 984 виїзди, дорослим – 650. Витрати на утримання бригад обласної дитячої лікарні за 2019 рік становили 4,3 млн грн та бригад обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф – 3,2 млн гривень.

➡ Не відповідають потребам населення умови для надання паліативної, хоспісної допомоги та медичної реабілітації на всіх рівнях надання медичної допомоги.

➡ Для сільських ЗОЗ актуальні питання нестабільної роботи Інтернет-провайдерів в окремих районах, якості доріг і постійного автобусного сполу­чення сіл з райцентрами та сільськими лікарськими амбулаторіями.

➡ Стратегічним питанням для області є створення обласного серцево-судинного центру, регіонального перинатального центру ІІ рівня на базі Шепетівської ЦРЛ та повнопрофільної обласної дитячої лікарні шляхом реконструкції та добудови корпусів.

В свою чергу, Дмитро Габінет акцентував увагу учасників засідання на неприпустимості ситуації, що склалася в області з окремими закладами первинки, а саме амбулаторіями загальної практики сімейної медицини, що були збудовані в рамках програми “Доступна медицина”. Незважаючи на те, що вони були здані і повністю готові до роботи, органи місцевого самоврядування досі не взяли їх на баланс, а отже фактично блокують роботу закладів. І якщо в окремих амбулаторіях були виявлені певні недоліки у виконанні будівельних робіт, які мають бути усунуті підрядником, то в інших жодних об’єктивних причин для цього немає.

У зв’язку з цим голова ОДА доручив профільному заступнику спільно з представниками ДОЗ та головами райдержадміністрацій терміново вжити заходів, аби інформацію про те, що органи місцевого самоврядування та їх голови не виконують своїх обов’язків, донести до місцевих мешканців. За словами Дмитра Габінета, дуже важливо зробити це саме зараз, напередодні виборів до місцевих рад.

“Це не є агітація “за” чи “проти”. Це просто донесення правдивої інформації. Ми зараз бачили таку ж ситуацію із садочком у Давидківцях. Держава повністю виконала свої зобов’язання, – сказав очільник адміністрації. – А тепер орган місцевого самоврядування відмовляється брати об’єкт на баланс та експлуатувати його. Хоча, я більш ніж впевнений, що в своїй піар-кампанії перед виборами такі керівники активно будуть використовувати ці об’єкти. Саме тому наше завдання донести правдиву інформацію про реальний стан справ до усіх мешканців, аби обираючи своїх депутатів та голів рад, вони могли її врахувати.”

Підсумовуючи обговорення Дмитро Габінет наголосив, що медицина зараз є однією із пріоритетних галузей. За його словами, пандемія COVID-19 оголила ті проблеми, що вже давно існували в цій сфері. Перехід закладів з 1 квітня на пряме фінансування з НСЗУ дозволив їм напряму укладати договори на пакети надання медичних послуг та отримувати за це кошти. Разом з тим, стало зрозуміло, що у цій реформі є певні прорахунки, через що з’явилася потреба у перехідному фінансуванні.

“Зараз потрібно сконцентрувати наші зусилля, щоб прорахувати усі ці недоліки, донести свою позицію до Міністерства охорони здоров’я та виправити їх. Також ми повинні зробити все, щоб оптимізувати мережу. Я розумію, що це часто є непопулярно, бо закриття – це не те, що сприймається населенням позитивно, – сказав голова ОДА. – Але маємо розуміти і те, що треба підходити до розвитку медичної мережі з позиції менеджера. Тобто очільник закладу має розуміти, що у майбутньому заклад буде заробляти на медичних послугах, а тому вони повинні надаватися якісно і цих послуг має бути якомога більше. Наше завдання як представників органів місцевого самоврядування і органів влади місцях – забезпечити ці лікарні усім необхідним, аби вони могли ефективно працювати.”

автор: admin

Комментарии закрыты.