Бер 20

1.Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклуванняВтратити рідну людину страшно будь-кому. Але набагато страшніше, коли сиротою, та ще й при живих батьках, лишається дитина. На жаль, такі випадки трапляються і в наш час. Таких дітей підтримує держава. І все ж, ні для кого не секрет, що навіть найкомфортніший інтернатний заклад не може замінити справжнього батьківського піклування та любові. Тому у нашій країні активно дбають про запровадження і розвиток сімейних форм виховання, якими є усиновлення, опіка (піклування), прийомна сім’я чи дитячий будинок сімейного типу.

Якщо Ви вважаєте, що чужих дітей не буває, що проблеми дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, справа не лише держави, що кожна людина в змозі змінити життя хоча б одного хлопчика чи дівчинки, узявши його чи її в свою родину, Вам варто більше дізнатися про сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

2.Усиновлення

Усиновлення

Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання. Заява може бути написана в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчена ним. У разі коли одне з подружжя не може особисто з’явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік).

До заяви додаються такі документи:

1) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

2) довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС.

У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;

3) копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;

4) висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за  встановленою формою;

5) засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

6) довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

7) копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Копії документів, зазначених у підпунктах 1, 3 і 7 цього пункту, засвідчуються працівником служби у справах дітей, який здійснює приймання документів.

Уразі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів:

  • перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;
  • проводить бесіду із заявниками, з’ясовує мотиви усиновлення, ставлення до виховання дітей (у разі коли усиновлення здійснюється одним із подружжя, з’ясовуються причини, з яких другий з подружжя не бажає бути усиновлювачем, та його ставлення до намірів дружини (чоловіка) усиновити дитину);
  • складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників;
  • розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі та Єдиного банку даних.

 

3.Прийомна сім'яПрийомна сім’я

Прийомна сім’я – це сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно бере на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у свою сім’ю, для того щоб надати можливість дітям, які з різних причин позбавлені можливості проживати в рідній родині, жити в безпечному та люблячому сімейному оточенні нової родини, де вони зможуть реалізувати свій потенціал.

Функціонування прийомних сімей регулюється Положенням про прийомну сім’ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 26 квітня 2002 року (із змінами та доповненнями) та постановою Кабінету Міністрів України від 24.09. 2008 р. №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини».

Прийомні діти проживають і виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а в разі навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації – до його закінчення, але не довше ніж до досягнення 23 років.

Діти, влаштовані до прийомної сім’ї, зберігають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та можуть бути усиновлені. Вихованці прийомної сім’ї, якщо це не суперечить інтересам дитини, і не заборонено рішенням суду мають право підтримувати стосунки з біологічними родичами. Дитина у прийомній сім’ї зберігає за собою усі пільги і державні гарантії, її утримання і виховання забезпечує держава. На кожну дитину прийомні батьки отримують грошові допомогу у розмірі двох прожиткових мінімумів плюс 35% за виконання обов’язків по догляду і вихованню дитини.

 

4.Опіка і піклуванняОпіка і піклування

Встановлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів

Опікуни, піклувальники є законними представниками інтересів дитини без спеціальних на те повноважень, несуть відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток дитини, яка знаходяться під їх опікою, піклуванням. Опікуни, піклувальники зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти, двічі на рік здійснювати повне медичне обстеження підопічного.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли чотирнадцяти років, а піклування — над дітьми віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, опіка, піклування встановлюється органами опіки та піклування або судом. Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладено на служби у справах дітей.

 

5.??????? ??????? сімейного типуДитячий будинок сімейного типу

Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей. Порядок створення дитячих будинків сімейного типу та влаштування в них дітей регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 564 від 26 квітня 2002 року “Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу”. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною у м.Києві та Севастополі державною адміністрацією, виконавчим комітетом міської ради на підставі заяви осіб або особи, які виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання, висновку служби у справах дітей про наявність умов для його створення.

 

Які діти можуть бути влаштовані до дитячого будинку сімейного типу?

До дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які мають визначений статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. В першу чергу до дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин вони не можуть виховуватися разом. Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює місцева служба у справах дітей.

 

Хто може стати батьками-вихователями?

Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи. Особи, які виявили бажання стати батьками-вихователями, в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними (міськими у містах Києві та Севастополі) центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою.

На даний час багато дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування чекають на люблячого тата та ласкаву маму. Якщо у Вас виникло бажання допомогти дитині, яка залишилася без батьківського піклування і Ви бажаєте взяти її у свою родину, за детальнішою інформацією звертайтеся до служби у справах дітей Дунаєвецької районної державної адміністрації (м.Дунаївці вул. Горького 8).

 

 

За матеріалами служби у справах

дітей райдержадміністрації

автор: admin

Комментарии закрыты.