Лип 30

 

Маршрут №1 

 

 м. ДУНАЇВЦІ – с. МИХАЙЛІВКА – с. МАКІВ –м. ДУНАЇВЦІ

 

      Михайлівський парк – один з найкрасивіших і найбагатших у дендрологічному відношенні парків області площею 15га, закладений у ІІ половині ХІХ ст. Тут близько 100 видів рідкісних рослин. Окрасою парку є грот і джерело „Іспекті”.

Визначною пам′яткою архітектури в с.Маків є флігель палацу, як частина ансамблю І пол. ХІХ ст. та Іоанно-Богославська церква у вигляді ротонди середини ХІХ ст. Прикметною особливістю пам’ятки, спорудженої в стилі класицизму, є характерна для Поділля готична ретроспектива, що проявилась, зокрема, у формі стрілчатих вікон.

Біля села знаходиться товтровий кряж – Кармалюкова гора, ландшафтний заказник державного значення площею 765 га. В результаті археологічних розкопок з’ясовано, що тут у ІV – V ст. до н. е. існувало укріплення скіфів, а у ХІІ – ХІІІ ст.– городище слов’ян.

Маківський парк є найстарішим з парків області, закладений наприкінці ХVІІІ ст. У ньому росте близько 900 видів  дерев та 30 видів кущів, 3 екзотичних дерева – модрина сибірська, сосна чорна, бук червонолистий. Окрасою парку є платани кленолисті, віком  понад 200 років.

Відкрито велике родовище мінеральних вод, багате на “Нафтусю” та “Миргородську”. Ці води з лікувально-профілактичною метою відкрито у місцевому санаторії “Україна”.

 

 

Маршрут №2 

 

м. ДУНАЇВЦІ – с.ЗАЛІСЦІ – с.БАЛИН – с.СМОТРИЧ – м. ДУНАЇВЦІ

 

Біля с.Залісці розташований Західний науковий Центр Національного космічного агенства України, заснований у  1974 р. Тут Вашій увазі будуть представлені: парк унікальних антенних комплексів, яскравіші результати щоденного моніторингу Земної поверхні з сучасних штучних супутників та музей розвитку космічної галузі.

Саме в с. Балин знаходиться відомий краєзнавчий музей, який отримав статус „народного”, де можна побачити предмети народного побуту, дізнатися більше про Велику Вітчизняну війну і про подвиг у ній земляків.

с. Смотрич – центр народних промислів і ремесел на Поділлі, перша столиця на Поділлі литовських князів Коріатовичів.

З часів білоруського графа Наполона Орди залишився домініканський костел, в якому вгадуються типові для бароко та початків класицизму елементи.

Також існує музей, де експонуються предмети народного побуту і народних промислів. Є пам`ятки та цікаві об`єкти природи, пам`ятники. В Смотричі знаходиться цікава, досі невідома, зруйнована дзвіниця храму, яка дає уявлення про церковне будівництво на Поділлі, є самобутньою і неординарною, і може бути цікавою для відвідувачів.

 

 

Маршрут №3 

 

м. ДУНАЇВЦІ –с. ТИННА – м. ДУНАЇВЦІ

 

       У Тинні є пам`ятки культури і архітектури, музей, живуть майстри народних промислів і ремесел. Пам′ятка архітектури – костел, який славиться дивами, а неподалік від храму – старий цвинтар.

 

 

Маршрут №4 

                                                                                                                             

м. ДУНАЇВЦІ – с. ПІДЛІСНИЙ МУКАРІВ – с. МАЛІЇВЦІ –

м. ДУНАЇВЦІ

 

В с.Підлісний Мукарів знаходиться костел римо-католицької церкви, побудований в стилі пізньої неоготики, що був характерний для європейської архітектури II пол. XIX ст. Основним матеріалом для цього стилю був тесаний камінь, що використовувався не лише для створення самої будівлі, але й для її декорації. Будувався цей шедевр архiтектури 13 рокiв (1859-1872рр).

   Садиба в Маліївцях (кінець ХVІІІ – ХІХ ст.) – це ансамбль, до якого входять палац, огорожа з воротами, водонапірна башта, господарська будівля та міст. Пам’ятка  – зразок палацово-садибного зодчества Поділля, яке базувалося на традиціях архітектури раннього французького класицизму. Головний об’єкт ансамблю – палац (1788р.).

    Малієвецький ландшафтний парк, закладений на площі 17,2 га у ІІ половині ХVІІІ ст. за участю  Д.Клігера. Найбільше на території парку вражає печера Кармалюка з штучним водоспадом над нею. У насадженнях парку переважають породи дерев віком 100 і більше років.

 

 


Маршрут №5 

 

м. ДУНАЇВЦІ – м. СИВОРОГИ – м. МИНЬКІВЦІ – м. ДУНАЇВЦІ

 

     с. Сивороги  Село відоме в районі неординарною красою природи та кам`яним ландшафтом. Може привабити відвідувачів забудовою села, так як основним будівельним матеріалом є каміння, що не характерно для нашого часу. Біля невеликої каплички протікає джерельце, що за народними повір`ями є цілющим.

Село с.Миньківці  входило до складу „Миньковецької держави”, яка з кінця 18-ст і до першої четверті 19 ст. належала графу Ігнатію Сцибору-Мархоцькому та його потомкам і охоплювала територію від Сосновки до Отрокова. Територія характеризується розчленованим рельєфом з глибокими ровами і балками, які вкриті лісами з протікаючими ріками, і часто іменується як Подільська Швейцарія. Місцевість відноситься до Подільських Товтр і відзначається унікальною красою і багатством української природи. На цій території знаходиться гідрологічний заказник „Святе джерело Святого Миколая”. На території збереглися гроти, які будувалися за часів графа С.Мархоцького. Є унікальний триповерховий млин, пам’ятка 18 ст. Ще у 1958-1960 роках на 3 гектарах у лісі закладено Миньковецький дендропарк, який зберігає багато унікальних дерев та кущів більше 260 видів, які були посаджені за часів графа.

 

 

  

автор: admin

Оставьте свой отзыв

*