Сер 28

Місцеве самоврядування на теренах нашої держави виникло в середні віки у вигляді перших спроб міського самоврядування, що надавалося Маґдебурзьким правом, частково воно зберігалось у часи козацької республіки (XV – XVII ст.), але остаточно занепало в часи безславно­го об’єднання України з Росією. Незначна його «реаніма­ція» відбулася за умов царизму та часів Української Народної Республіки.

У 60-х роках ХІХ ст. з утвердженням капіталізму у Дунаївцях діяло понад 50 напівкустарних фабрик і заводів. 1875 року дав першу продукцію чавуноливарний завод. Проте робочий день тривав 15-16 годин, жінки отримували платню вдвічі меншу, ніж чоловіки, а діти працювали за копійки. Жорстока експлуатація, штрафи та побори призвели до страйків. 1896 року застрайкували фабричні робітники, за ними і селяни. Тільки протягом 1905 року відбулося 278 селянських виступів.  Заворушення селян – підпали, захоплення землі, страйки, порубка лісу – мали масовий характер.

Як відлуння лютневих подій 1917 року, за прикладом трудящих Петрограда та Москви робітники та селяни  Поділля, в тому числі і Дунаєвеччини, активно включили­ся у створення революційних органів влади – Рад робітни­чих і солдатських депутатів. 25 березня 1917 року у містечку Дунаївці створено Раду робітничих і  солдатських депутатів. Ініціатором створення Дунаєвецької Ради робітничих і солдатських депутатів став союз Металістів чавун­но-ливарного заводу. На той  час у Радах робітничих і солдатських депутатів на всіх рівнях домінували меншовики та ессери. Але, вже на перших перевиборах, була очевидна тенденція на збільшен­ня більшовиків у цих органах. В липні 1917 року Дунаєвецька Рада робітничих і солдатських депутатів увійш­ла до Київського обласного об’єднання. Найвищим органом управління Рад став Центральний Виконавчий Комітет. Поступово Ради брали під свій контроль місцеві органи самоуправління, діяльність фабрик і заводів, створювали профкоми та революційні комітети (далі-ревкоми). Дунаєвецький ревком очолив  Б.М.  Татарчук.

У грудні 1918 року  війська Центральної Ради захопили містечко та ліквідували радянські органи влади. 22 січня 1918 року Центральна Рада прийняла ІV Універсал, яким проголосила незалежність Української Народної Республіки, а 22 січня 1919 року, відбувся Акт Злуки, який об’єднав Наддніпрянську Велику Україну та Західно-Українську Народну Республіку. Проте  військові дії українських, більшовицьких, австро-німецьких, денікінських і польських військ призвело до руйнацій, пограбувань і людських жертв. На початку листопада 1917 року на засіданні Кам’янець-Подільської Ради робітничих і солдатських депутатів прийнято рішення про розпуск органів Тимчасового уряду Центральної Ради і встановлення більшовицької влади.

Остаточно  Радянську  владу у Дунаєвецькій   волості  було  встановлено  у листопаді 1920 року. Найвищим органом влади у губернії став губревком, у повіті – повіт ревком, у волості – волревком, у селі – сільревком.   З Дунаєвецьким волосним ревкомом активно працював і  Маківський ревком на чолі із Закордонним. У роботі з міс­цевим населенням ревкоми проводили з’їзди, конференції та зібрання. У міру відновлення та укріплення радянської влади і політичної ситуації в середині країни, відбувається поступова передача влади місцевим радам робітничих, селян­ських і червоноармійських депутатів.

В січні 1921 року була створена Рада робітничих, селян­ських і червоноармійських депутатів. Президія Дунаєвецької районної Ради робітничих, селянських і чер­воноармійських депутатів складалася із семи осіб, райви­конком – із десяти відділів. Головою виконкому був Лашченков І.А., секретарем – Панас І.В.

7 березня 1923 року ВЦУВК прийняв постанову про розформування волостей та повітів, поділу республіки  на райони та округи і був утворений Дунаєвецький район. На території Дунаєвеччини було 4 районних центри – Маків, Дунаївці, Смотрич та Миньківці. На той час його площа складала 352 км2, мешкало близько 30 тис. осіб, входило 69 населених пунктів, що підпорядковувалися 19 сільським Радам. Решта населених пунктів сучасного Дунаєвецького району входило до Миньковецького, Смотрипького та Солобковецького районів. 30 березня 1923 року окружний комітет КП(б)У затвердив головами райвиконкому по Дунаївцях– Лашинкова, у Смотричі – Гаврикова, в Макові – Вознечишина, у і Миньківцях – Гоголя. На початку квітня був сформова­ний Дунаєвецький райвиконком з 7 осіб, у тому числі голови Лашинкова Івана Олександровича, заступника Крикуна, членів Гнатюка, Панаса, Михайлова. До Дунаєвецького району відійшла частина Балинської, Мукарівської, Рахнівської волостей.

В сільських Радах робітничих, селян­ських і червоноармійських депутатів створювалися виконкоми, депутати працювали у комісіях. На кінець 20-х років районній Раді вже підпорядковувалося  26 сільських Рад. Сесії  районної  та сільських Рад робітничих, селян­ських і червоноармійських депутатів на своїх засіданнях визнавали незадовільною роботу виконкомів по питаннях: ремонту шкільних їдалень, сільбудів, сільських Рад, незадовільний стан агітаційної роботи, незбалансований бюджет та інші. Весь особовий склад Рад у сільській місцевості перебував на місцевому утриманні. Середня зарплата Голови Маківської сільської Ради складала 70 пудів пше­ниці, секретаря – 65 пудів. Ще однією формою роботи із населенням були конференції та з’їзди. Делегатів на них обирали із селянського середовища.    Районні з’їзди вирішували питання районного масштабу (роботу сільських Рад, створення колективних господарств, відновлення роботи шкіл). Крім вирішення господарських питань на з’їзді обирався районний комітет. Поступово вся  повнота влади була зосереджена в руках Української комуністичної партії.  Ради стали безпосередніми виконавцями рішень партії, продрозкладки. Поряд з сільськими Радами робітничих, селян­ських і червоноармійських депутатів діяли комітети бідноти – комуни.  Впроваджується концепція єдиної трудової школи І-ІІ ступенів та структурних одиниць цієї школи: дитячих садків і ясел. У 1923-24 роках листування і сільських Радах робітничих, селян­ських і червоноармійських депутатів і виконкомах переведено на українську мову. Активно діяли громадські організації «Просвіта», хати-читальні, велась активна ідеологічна та антирелігійна агітація.

Із 1925 року Дунаєвецький район входив до Кам’янець-Подільського округу. Дунаєвецький район становив територію в 352 квадратних кілометри, на яких розмістилося 69 населених пунктів, підпорядкованих 19 сільським Радам.

У ході укрупнень 1928 року Маківський район ввійшов до складу Дунаєвецького району. В районі створювалися артілі, нараховувалось 28 колективних господарств, які обробляли 3855 гектарів землі.  У 1927-28 навчальному році в районі діяло 32 школи, а в них навчалося понад 3,1 тисячі учнів. У школах працювало 80 педагогів.

З  1929 року в селах розпочинається суцільна колективізація.

У відповідності з постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 2 вересня  1930 року ліквідовуються округи.     У селах виникають ініціативні групи по створенню комсомольських організацій. Райком комсомолу об’єднує 25 осередків, які нараховували 705 членів.

З 9 лютого 1932 року Дунаєвецький район входив до Вінницької області.

В 1936 році Дунаєвецька селищна Рада робітничих, селян­ських і червоноармійських депутатів перейменовується в Дунаєвецьку селищну Раду депутатів трудящих.

22 вересня 1937 року була утворена Кам’янець-Подільська область.

В період Великої Вітчизнянох війни з 1941-1944 рік виконком Дунаєвецької районної Ради депутатів трудящих тимчасово припиняє свою діяльність. З 11 липня 1941 року до 31 березня 1944 року Дунаєвецький район  знаходився на окупованій німецько-фашистськими військами території. За загальними офіційними даними Дунаєвецький район втратив за період окупації  від 12  тисяч загиблих.  З 11 липня 1941 року до 31 березня 1944 року  2250 юнаків і дівчат з району фашисти відправили на роботу в Німеччину. В травні 1942 року відбулося масове знищення єврейського населення. 31 березня 1944 року війська 1-го Українського фронту в ході Проскурівсько-Чернівецької операції визволили Дунаєвецький район. За визволення Дунаєвеччини від німецько-фашиських окупантів склали свої мужні голови 825 бійців і офіцерів, прах яких покоїться у вісімнадцяти братських могилах району.

2 квітня 1944 року розпочав  роботу виконавчий комітет Дунаєвецької районної Ради депутатів трудящих. Головою виконкому було обрано Г. Бабія, а секретарем – Іванова. Районна Рада депутатів трудящих розпочала планомірно відновлюва­ти роботу сільських органів влади.

З 1944 року на території селища Дунаєвець було створено Могилівську сільську Раду депутатів трудящих та Дунаєвецьку селищну Раду депутатів трудящих.

У 1946 році проходять перші післявоєнні вибори до місцевих рад. Депутатський корпус районної Ради депутатів трудящих було обрано у складі 39 депутатів: 23 члени комуністичної партії, 16 безпартійні, 15 – мали нагороди і медалі СРСР. Головою виконкому Дунаєвецької районної Ради депутатів трудящих  обрали Бабія Христофора Тихоновича. Працював він на цій посаді з 30 травня 1944 року до 30 вересня 1945 року.

З 1 жовтня 1945 року до 30 жовтня 1945 року тимчасово виконуючим обов’язки голови виконкому Дунаєвецької районної Ради депутатів трудящих  був Яковлєв Іван Андрійович.

З 1 листопада 1945 року до 31 серпня 1946 року на посаді голови Дунаєвецького райвиконкому був Гулеватий Мирон Трофимович.

З 1 вересня 1946 року до 10 січня 1950 року на посаді голови  виконкому Дунаєвецької районної Ради депутатів трудящих працював  Блятон Микола Григорович.

У 1950 році об’єднано виконком  Дем’янковецької сільської Ради депутатів трудящих з виконкомом   Гірчичнянської сільської Ради депутатів трудящих.

На  виборах до районної Ради депутатів трудящих у 1950 році кількість депутатського корпусу становить 41 депутат. Головою райвиконкому обрано Кухаренка-Фролова Івана Павловича. Він пропрацював головою райради з 18 січня 1950 року до 14 грудня 1952 року. Заступником призначили Верещинського П.Ф., секретарем – Данилевича В.І. Місцеві Ради продовжували виконувати функції по збору позики для розвитку народного господарства СРСР.

З 15 грудня 1952 року до 10 березня 1953 року посаду голови Дунаєвецького райвиконкому  займав  Ярощук Арсеній Антонович.

З  16 березня 1953 року до 15 грудня 1962 року головою Дунаєвецького райвиконкому працював  Тімофєєнко Михайло Дмитрович.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1954 року Кам’янець-Подільська область перейменовується в Хмельницька область, до якої увійшли 37 західних районів Вінницької області, в тому числі і Дунаєвецький район.  Площа та межі району неодноразово змінювались.

У 1955 році об’єднано виконкоми сільських Рад депутатів трудящих:

1.Виконком  Яцьковецької сільської Ради депутатів трудящих з виконкомом  Гутояцьковецької сільської Ради депутатів трудящих.

2.Виконком    Рудогорчичанської сільської Ради депутатів трудящих з виконкомом  Малокужелівської сільської Ради депутатів трудящих.

12 лютого 1958 року Хмельницький облвиконком прийняв рішення  № 94  «Про ліквідацію Могилівської сільської Ради Дунаєвецького району, включення в смугу селища Дунаївці – сіл Дунаївці та Могилівка цього ж району та віднесення селища Дунаївці до категорії міст районного підпорядкування».

У 1958 році об’єднано виконком    Маложванчицької сільської Ради депутатів трудящих з виконкомом  Великожванчицької сільської Ради депутатів трудящих.

У  1958 році  селище Дунаївці отримало статус  міста  районного підпорядкування і утворило виконком Дунаєвецької міської Ради депутатів трудящих.

У 1959 році до складу Дунаєвецького району увійшла західна частина Миньковецького та південна частина Солобковецького районів. У 1959 році об’єднано виконкоми сільських Рад депутатів трудящих:

1.Виконком  Заставської сільської Ради депутатів трудящих з виконкомом Чаньківською сільською Радою депутатів трудящих.

2.Виконком  Ганівської сільської Ради депутатів трудящих з виконкомом Нестеровецької сільської Ради депутатів трудящих.

3.Виконком Рахнівської сільської Ради депутатів трудящих з виконкомом Воробіївської  сільської Ради депутатів трудящих.

4.Виконком Шатавської сільської Ради депутатів трудящих з виконкомом  Маківської сільської Ради депутатів трудящих.

5.Виконком Рачинецької сільської Ради депутатів трудящих з виконкомом  Голозубинецької сільської Ради депутатів трудящих.

6.Виконком  Ставищанської сільської Ради депутатів трудящих з виконкомом  Міцовецької сільської Ради депутатів трудящих.

7.Виконком  Сприсівської сільської Ради депутатів трудящих з виконкомом  Малієвецької сільської Ради депутатів трудящих.

8.Виконком  Блищанівської сільської Ради депутатів трудящих з виконкомом  Михайлівської сільської Ради депутатів трудящих.

У 1961 році об’єднано виконком    Мушкутинецької  сільської Ради депутатів трудящих з виконкомом Дунаєвецької міської  Ради депутатів трудящих.

У 1962 році –  східна частина Смотрицького районів. У 1963 році  Дунаєвецька міська Рада депутатів трудящих та місто Дунаївці  віднесені до категорії  обласного підпорядкування.

На листопадовому 1964 року Пленумі ЦК КП України об’єднані Хмельницька обласна промислова і Хмельницька обласна сільська Ради депутатів трудящих в єдину  Хмельницьку обласну Раду депутатів трудящих.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1966 року внесено зміни в адміністративне районування. Затверджено 16 районів, в тому числі і Дунаєвецький. Місто Дунаївці віднесено до категорії міст районного підпорядкування. Відроджується сільське господарство, з’являються нові заводи: цегельний, «Дунаєвецький плодоконсервний завод». Арматурний завод збільшив випуск продукції за період із 1960 по 1970 роки у 15 раз. Флагманом промисловості залишається суконна фабрика ім. Леніна. Із робочих рядів фабрики вийшов відомий майстер, активний громадський діяч, депутат районної Ради, а потім і депутат Верховної Ради УРСР Ганна Леонтіївна Варфоломієва.  Повноваження   голови райвиконкому з 16 лютого 1962 року до грудня 1968 року виконував Шевчук Антон Дмитрович.

З 1 січня 1969 року до липня 1970 року повноваження  голови виконкому Дунаєвецької районної Ради депутатів трудящих виконував Брушньовський Василь Михайлович.

З серпня 1970 року до лютого 1973 року повноваження  голови виконкому Дунаєвецької районної Ради  виконував Левик Іван Прокопович.

З березня 1973 року до березня 1977 року повноваження  голови виконкому Дунаєвецької районної Ради депутатів трудящих виконував Герасимчук Леонід Прокопович.

З прийняттям Конституції СРСР 1977 року виконком Дунаєвецької районної Ради депутатів трудящих носить назву виконком Дунаєвецької районної  Ради народних депутатів.  З червня 1977 року до жовтня 1984 року повноваження  голови виконкому Дунаєвецької районної  Ради народних депутатів виконував Шмигований Володимир Артемович.

В листопаді 1984 року головою виконкому Дунаєвецької районної Ради народних депутатів обраний Глуховський Анатолій Якович. В 1990 році Глуховський Анатолій Якович обирається депутатом Верховної Ради Української радянської соціалістичної республіки 12 скликання.

У березні 1990 року відновила свою діяльність  Рахнівська сільська Рада народних депутатів,  17 березня 1990 року № 1 відбулася  перша сесія.           16 липня 1990 року Верховною Радою України прийнято Декларацію про державний суверенітет України.       24 серпня 1991 року  позачергова сесія Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила Акт  проголошення незалежності України, яким  проголошується незалежність України та створення самостійної Української держави — України. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава — Україна.

У вересні 1990 року відновила свою діяльність Чечельницька сільська Рада народних депутатів.  4 вересня 1990 року № 1  відбулася перша сесія.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради України від 26 серпня 1991 року  «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України», Указу Президії Верховної Ради України від 30 серп­ня 1991 року «Про заборону діяльності Компартії України» в час­тині, що стосується прийняття місцевими радами на баланс майна відповідних партійних комітетів, та розпорядженням Го­лови Верховної Ради України від 13 вересня 1991 року № 1541-XII, виконкому обласної Ради народних депутатів від 29 жовтня 1991 року, приміщення і майно колишнього райкому Компартії України пе­редано на баланс Дунаєвецької районної Ради народних депутатів.

1 грудня 1991 року відбулися вибори Президента України та Всеукраїнський референдум на підтримку державної незалежності України. 93% населення України висловилися за незалежність. Дунаєвеччина як і вся України вступила в складний період реформування громадсько-політичного життя, переходу від командно-адміністративної системи до створення ринкової економіки, демократизації суспільних відносин, створення нових підприємств і організацій різних форм власності і нових видів економічної діяльності. На даний час структури колективної і приватної форм власності складають переважну більшість цих суб’єктів господарювання.

Рішення виконкому Дунаєвецької районної Ради народних депутатів від 28 березня 1991р. № 61 «Про утворення на території району нових сільських Рад» піднято клопотання перед обласною Радою народних депутатів про утворення на території Дунаєвецького району слідуючих сільський Рад:

 

1. Ганнівська центр с. Ганнівка
2. Дем`янковецька центр с. Дем`янківці
3. Держанівська центр с. Держанівська
4. Малокарабчиївська центр с. Малий  Карабчиїв
5. Рачинецька центр с. Рачинці
6. Старогутянська центр с. Стара Гута
7. Удріївецька центр с. Удріївці

 

У відповідності з розпорядженням Представни­ка Президента України в Дунаєвецькому районі від 23 квітня 1992 року № 2  «Про утворення державної адміністрації району  і припинення діяльності виконко­му районної Ради народних депутатів»,  починає функціонувати апарат районної Ради народних депутатів.

У відповідності з рішенням 12 сесії районної Ради XXI скликання від 16 червня 1992 року  «Про структуру, чисельність  і  видатки   на    утри­мання апарату районної Ради»,    утворено секретаріат районної Ради народних депутатів, що має таку  структуру:

 

1.    Керівник секретаріату.

Організаційний відділ секретаріату:

  1. Завідуючий організаційним відділом секретаріату.
  2. Консультант з питань депутатської діяльності, роботи постій­них комісій Ради народних депутатів,  організації виборів, референдумів.
  3. Консультант з питань зв’язків з органами місцевого самовря­дування, громадськими, політичними організаціями і рухами, національно-культурними товариствами.

Юридичний відділ:

5.    Завідуючий юридичним відділом секретаріату.

Канцелярія:

6.    Завідуючий канцелярією.

Обслуговуючий персонал:

Працюють постійні комісії районної Ради народних депутатів:

–       мандатна,  з питань депутатської діяльності та етики;

–       з питань планування бюджету і фінансів;

–       по промисловості,  будівництву,  транспорту  і зв’язку;

–  по агропромисловому комплексу та охороні природи;

–  па торговельному,  побутовому,  комунальному обслуговуван­ню населення;

–  по охороні здоров’я, освіті,  соціальному забезпеченню і в справах молоді;

–   законності і охороні громадського порядку.

 

Працює комісія районної Ради народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих.

Рішення 11 сесії ХХІ скликання  Дунаєвецької районної Ради народних депутатів  від 11 січня 1992 року  № 6 утворено Ставищенська  сільську Раду.

До червня 1994 року  депутатом Верховної Ради України  першого скликання і одночасно головою Дунаєвецької районної Ради народних депутатів був Глуховський Анатолій Якович,  заступниками голови – Поліщук М.А., Пансюк В.Т., Вергела П.В., Черпіта М.П., керуючим справами Пенюшкевич С.А.

У відповідності з Законом України «Про формування місцевих органів влади і самоврядування», роз­порядженням Представни­ка Президента України в Дунаєвецькому районі від 14 липня 1994 року № 566  у Дунаєвецькому районі припиняється діяльність Дунаєвецької районної державної адміністрації. Рішення першої сесії ра­йонної Ради народних депутатів XXII скликання від 14 липня 1994 року № 1  формується виконавчий комітет районної Ради народних депутатів. Повноваження районної держав­ної адміністрації передаються голові і виконавчому комітету районної Ради, утворюються постійні комісії:

–        мандатна,  з питань депутатської діяльності та етики,  за­конності і охороні громадського порядку,  прав людини і боротьби з корупцією;

–        з питань планування, бюджету, фінансів та контролю за ходом приватизації;

–        по промисловості,  будівництву,  транспорту,  газифікації та зв’язку;

– по агропромисловому комплексу,  соціальному розвитку се­ла, ринкових відносин в агропромисловому комплексі та екології навколишнього середовища;

–        по торгівельному,  комунальному обслуговуванню населення, охороні здоров’я,  народній освіті,  в справах молоді та спорту ;

–        по соціальному забезпеченню, соціальному захисту насе­лення, в справах релігії та ветеранів.

Затверджується така структура органів Дунаєвецької районної Ради народних депутатів: управління,  відділи та інші служби,  які входять до районної Ради народних депутатів за принципом безпосереднього підпорядкування; апарат Ра­ди  (виконком), управління економіки, відділи освіти, відділ культури, відділ у справах молоді і спорту, відділ архітектури і будівництва,  архівний відділ.    За принципом подвійного під­порядкування:    управління сільського господарства і продо­вольства,   інспекція охорони навколишнього середовища, відділ соціального захисту населення,  відділ статистики, фінансовий відділ, державна податкова інспекція по Дунаєвецькому району, відділ земельних ресурсів,   штаб цивільної оборони,   інспекція держтехнагляду,  відділ записів актів громадянського стану.

Апарат Ради  (виконком)   має загальний,  організаційний, юридичний відділи,  бухгалтерію.

При райвиконкомі створено такі комісії: адміністратив­на, спостережна, у справах неповнолітніх,  із питань поновлення прав реабілітованих,  по видачі посвідчень постраждалим внаслі­док Чорнобильської катастрофи.

8 червня 1995 року підписаний Конституційний договір між Верховною Радою та Президентом України, за яким  утворено на регіональному рівні структуру виконавчої влади – державну адміністрацію, що підпорядковується по вертикалі – Президент України – Кабінет Міністрів України.

В серпні 1995 року на виконання статей 46,  53 частини і Конституційного договору між Верховною Радою і Президентом України про основні засади організації та функціонування дер­жавної влади та місцевого самоврядування України на період до прийняття Нової Конституції України та Указу Президента України від 24 липня 1995 року № 640  «Про обласні, Київську та Севасто­польську міські, районні у містах Києві та Севастополі держав­ні адміністрації» у Дунаєвецькому районі утворюється районна державна адміністрація. Розпорядженням голови районної Ради народних депутатів від 01 вересня 1995 року  № 96, голови районної державної адміністрації від 20 вересня 1995 року № 200-р «Про ліквідацію виконавчого органу районної Ради» виконавчий комітет Дунаєвецької район­ної Рада народних депутатів та його структурні підрозділи ліквідовуються.    Назване розпорядження затверджене рішенням,   шостої сесії районної Ра­ди народних депутатів  XXII скликання від 28 вересня 1995 року № 1. Вертикаль по лінії Рад народних депутатів була скасована, а самі Ради народних депутатів діяли при місцевих адміністраціях, не маючи чітко визначеного кола повноважень: одною посадою одночасно об’єднувались обов’язки голови районної Ради народних депутатів і голови районної державної адмініс­трації.

Рішенням загальних зборів працюючих членів агрофірми імені Шевченка с. Воробіївка Дунаєвецького  району від 23 лютого 1996 року № 2 виділено с. Січинці із складу агрофірми імені Шевченка. Розподіл проведено в старих межах до об’єднання с. Січинець і с. Панасівки з агрофірмою імені Шевченка. 30 квітня 1997 року № 1  відбулася перша сесія Січинецької сільської Ради народних депутатів.

З 14 липня 1994 року до 21 лютого  1997 року обраний головою  Дунаєвецької районної Ради народних депутатів  Байталюк Леонід Михайлович, який  одночасно виконував повноваження голови районної державної адмініс­трації.

З 21 лютого  1997 року до  квітня 1998 року повноваження голови  Дунаєвецької районної Ради народних депутатів виконував Слободянюк Яків Михайлович, який був обраний депутатом районної Ради народних депутатів по Нестеровецькому виборчому округу та здійснював повноваження голови ради на громадських засадах.

Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року, закрі­пила принцип, згідно з яким в Україні визначається і гарантуєть­ся місцеве самоврядування, а територіальна громада – особливий тип са­моорганізації громадян, які проживають на одній території. Практичне застосування самоврядного механізму стало мож­ливим після прийняття у 1997 році Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Керуючись  розділом 13, ст. 164, п. 3  Конституції України,  Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»  Дунаєвецька районна Рада народних депутатів від 27 серпня 1997 року  перейменовується  в Дунаєвецьку районну раду. У відповідності з рішенням першої сесії районної ради ХХІІІ скликання від 17 квітня 1998 року № 1 затверджується структура районної ради:

1. Голова ради

2. Заступник голови ради

3. Радники голови ради з питань:

– організації забезпечення діяльності  ради,  її постійних комісій та інших комісій депутатів ;

– юридичного забезпечення;

– зв’язків з  територіальними громадськими органами місцевого самоврядування та районною державною адміні­страцією;

– забезпечення здійснення радою повноважень шотіо управлін­ня об’єктами спільної власності територіальних громад;

– спеціаліст з питань роботи із    зверненнями громадян і діловодства.

 

У відповідності з  п. 3,  ст..  58  Закону України    «Про місцеве самоврядування в Україні» і рішення Координаційної ради  з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради України від 19 листопада 1998 року, четверта  сесія районної ради ХХІ скликання від 13 грудня 1998 року затвердила таку структуру виконавчого апарату районної ради:

 

1. Голова ради.

2. Заступник голови ради.

3. Помічник голови.

4 Спеціалісти 1-ої категорії оргвідділу – 3 чол.

5. Завідуючий відділом юридичного забезпечення.

6. Завідуючий загальним відділом.

7.  Спеціалісти 1-ої категорії  по протокольній роботі.

8. Спеціаліст з питань бухгалтерського обліку і звітності.

 

У відповідності з  п. 3 ст.  58 Закону України «Про місцеве самоврядування»  та постанови Кабінету Міністрів України від  03 травня 1999 року   № 758, п’ятнадцята сесія районної ради від 29 серпня 2000 року    прийняла рішення  «Про    зміни в структурі виконавчого апарату районної ради» згідно якого затверджується нова структура виконавчого апа­рату районної ради,  зокрема:

1. Голова ради.

2. Заступник голови ради.

3. Керуючий справами.

4. Заворганізаційним відділом.

5. Заступник голови ради з питань юридичного забезпечення.

6. Головний спеціаліст.

7. Спеціаліст І-ої  категорії.

8. Головний бухгалтер.

Згідно  статті 22 та п.14 ч.1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Указу Президента України «Про впорядкування геральдичної справи в Україні» від 18 травня 2000 року, розглянувши пропозиції постійних комісій,   чотирнадцята сесія районної ради V скликання від 9 жовтня 2008 року № 31-14/2008 затвердила:

 

1.Герб (Великий та Малий) Дунаєвецького району,  положення про герб та опис герба:

Малий герб Дунаєвецького району: щит скошений зліва та справа, у верхньому синьому полі золоте усміхнене сонце, у бічних золотих полях – по зеленому дереву, у нижньому чорному полі – золота чаша, з якої б’ють срібні струмені води.

 

 Великий герб Дунаєвецького району: щит з гербом району вписано в декоративний картуш з золотими колосками внизу й увінчано золотою районною короною, його підтримують обабіч два срібні журавлі з червоними лапами та дзьобами, знизу йде синя стрічка з золотим написом «Дунаєвецький район».

Сонце є символом життя й тепла, а також воно є елементом сучасного герба області й історичного Поділля та підкреслює приналежність району до Хмельниччини та Поділля. Дерева та зелений колір означають місцеві пам’ятки садово-паркового мистецтва, а чаша з водою – родовища мінеральних вод та численні джерела. Золотий (на прапорі – жовтий) колір і колоски на картуші характеризують сільськогосподарський профіль району, є символами щедрості й добробуту, а чорний – уособлює багаті землі району. У великому гербі срібні журавлі підкреслюють роль Дунаєвець (журавель є у гербі міста) як адміністративного центру.

Щит увінчує стилізований золотий територіальний вінець, що вказує на приналежність герба саме району та характеризує його рослинність (зубці вінця вирішені у формі стилізованих листків липи та дуба).

 

  1. Прапор Дунаєвецького району, положення про прапор та опис прапора:

Прапор Дунаєвецького району: прямокутне полотнище, зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, яке складається з 3-х горизонтальних смуг – синьої та рівно широких жовтої і зеленої. На верхній синій смузі жовте усміхнене сонце.

Рішенням чотирнадцятої сесії Хмельницької обласної ради від 28 грудня 2000 року № 17 «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Миньковецької сільської ради та утворення Великокужелівської сільської ради Дунаєвецького району» розукрупнено Миньковецьку сільську раду та утворено Великокужелівську сільську раду з центром в селі Велика Кужелева Дунаєвецького району. Таким чином, система органів місцевого самоврядування складається із Дунаєвецької районної ради, Дунаєвецької міської ради, двох селищних та 43 сільських рад.

Про­тягом 17 квітня 1998 – квітня 2006 року головою районної ради III та IV скликань був обраний Глуховатий Станіслав Тимофійович. Заступниками голови районної ради обиралися Отрубчак Г.І., Завальський М.П., Завальницький В.І. До складу районної ради входило 92 депутати, які працювали у складі 8 постійних комісій ради. Місцеві ради отримали правову автономію, були наділені власними повноваженнями, отримали фінансову само­стійність.

З 26 березня 2006 року до 30 жовтня 2010 року головою Дунаєвецької районної ради обраний Глуховський Анатолій Якович. В березні 2006 року до складу Дунаєвецької районної ради обрано 92 депутата від 9 політичних партій та блоків, що практично представ­ляють собою весь політичний спектр Дунаєвеччини. Голова районної ради  Глуховський Анатолій Якович (Блок Юлії Тимошенко), заступниками  обрано Камінського Антона Петровича (Народна Партія) та Панасевич Тетяну Вікторівну (Партія регіонів). На основі партій та блоків, що перемогли на виборах, сформовано шість депутатських фракцій Дунаєвецької районної ради – «Блок Юлії Тимошенко», «Наша Україна», «Народна Партія», Соціалістичної партії України, Партії регіонів та Української Республіканської партії «Собор», створено 9 постійних комісій.

З 31 жовтня 2010 року головою Дунаєвецької районної ради обрано Панасевич Тетяну Вікторівну (Партія регіонів), заступником  обраний Завальницький Валерій Іванович (Партія регіонів). Депутатський склад складає 92 депутата від  9 політичних партій: Партії Регіонів 56 депутатів, Народна партія – 12 депутатів, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»– 10 депутатів, «Фронт Змін»  – 4 депутата, Партія Промисловців і підприємців України – 4 депутата, «Сильна Україна» – 3 депутата, «Єдиний Центр» – 1 депутат, УРП «Собор»  – 1 депутат, «Народна Влада» – 1 депутат.

Рішенням  третьої  (позачергової) сесії  районної  ради VІ скликання   від 17 лютого 2011   № 31-3/2011  затверджено структуру  виконавчого апарату Дунаєвецької районної ради  VІ скликання:

 

1. Голова ради.

2. Заступник голови ради.

3. Керуючий справами виконавчого апарату.

4. Організаційфний відділ:

Завідувач організаційним відділом.

Головний спеціаліст.

Провідний спеціаліст.

5. Відділ з питань юридичного забезпечення та власності:

Завідувач відділом.

Провідний спеціаліст.

6. Головний бухгалтер.

7. Секретар – оператор комп’ютерного набору.

8. Завідувач господарством.

9. Водій.

10. Прибиральниця.

Дунаєвецька районна рада є невід’ємною складовою системи місцевого само­врядування і виражає спільні інтереси територіальних громад району. Районна рада виконує представницькі функції, такі як прий­няття районного бюджету, програм соціально-економічного розвитку району, вирішення питань земельних відносин, вико­ристання природних ресурсів, управління спільною власністю територіальних громад району та інші, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

 

Начальник архівного відділу

Дунаєвецької районної

державної адміністрації                                                                                               А. Камінська

06.08.2012

Підстава:

 

1. «Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій»

Збірник науково-краєзнавчих праць

Випуск ІІ

Київ – Дунаївці – Кам’янець-Подільський

Інформаційно-видавничий відділ Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету

2000

 

 

2.  «Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій»

Збірник науково-краєзнавчих праць

Випуск ІV

Дунаївці – Кам’янець-Подільський

ПП «Медобори-2006»

2008

 

 

3. «Місцеве самоврядування Хмельниччини»

Слободянюк П.Я.

Хмельницький «Поділля» 2004, аркуш 479.

 

  1. Паспорт архівного відділу.

 

5. Фонд 1, опис 4, доповнення до історичної довідки.

 

автор: admin

Комментарии закрыты.